Рекламно-інформаційні системи маркетингу туризму

Особливе місце серед матеріальних і духовних потреб людини посідає естетична потреба. Для її задоволення виникають естетичні ставлення людини до дійсності, формуються і функціонують естетичні ідеали і смаки, поняття про прекрасне і піднесене. Звідси - безперервно зростаючий інтерес до дослідження закономірностей становлення і динаміки реклами, яка не обмежується окремими продуктами людської діяльності, а її комунікації спрямовані на формування естетичного дієвого навколишнього середовища в цілому.
В життєдіяльності будь-якої комерційної організації, що активно діє на сучасному ринку, ми зустрічаємося з множиною естетично забарвлених артефактів, до яких в першу чергу належить реклама.
Необхідно підкреслити, що сприйняття реклами сучасною людиною неоднозначно. Для одних - це сфера прибуткового бізнесу. Для других - область професійної творчості. Для третіх - джерело корисної інформації. А для тих, які залишилися - стихійне лихо. Рекламофобієй психологи називають активне неприйняття реклами, що виявляється в прагненні до «фізичного» знищення рекламного продукту.
Останіми роками зросла роль впливу реклами на свідомість людини. У науковій літературі цей феномен обговорюється і в наукових статтях, і в дисертаційних дослідженнях. Разом з тим усе ще відчувається недостатньо глибоке загальнотеоретичне розуміння феномена реклами, особливо у співвідношенні з культурою внутрішнього і зовнішнього, її зв’язку з цивілізаційними змінами, з формуванням суспільства постмодерну, або, що те саме, з інформаційним суспільством. Реклама виникає і набуває домінуючого значення в інформаційному суспільстві, зберігаючи свої зв’язки з мистецтвом.
Реклама - естетичне оформлення промислових виробів та інших продуктів масового виробництва, тобто пошуки не тільки їхніх форм, але і колірного рішення і естетично функціонального застосування їхніх корисних властивостей. Естетична реклама основана на приматі повідомлення над подією, а образу - над реальністю; звідси випливає метафоричність і гіперболичність змісту і форми реклами. Реклама будується за інтерактивним принципом „перенесенням частини на ціле” і „пропозиції частини за рахунок існування цілого”. Сутність цього процесу полягає в тому, що споживачеві пропонується не просто товар, а спосіб життя, до якого він може залучитися, отримуючи той або інший продукт.
У сучасних умовах виникла насущна необхідність розкрити якомога повніше механізм життєво важливої потреби людини в причетності до емоційно-виразного світу віртуальної повсякденності, невід’ємною частиною якої є реклама.
Реклама активно просуває матеріальні блага, що створюються в процесі товарного виробництва, в ту галузь людської життєдіяльності, яку іменують культурою повсякденності. Не можна не відзначити, що процес розвитку реклами завжди перетинався з таким явищем, як естетизація побуту. Розглядаючи побут як загальний життєвий устрій, нагадаємо, що процес його естетизації почався на найраніших стадіях розвитку суспільства, хоча тривалий час виражав себе в простих утилітарних формах (прикраса домашнього начиння - посуди, холстяних виробів та ін.).
Існування понять «естетика повсякденності», «культура побуту» і рядоположених - потенційно вписує явище рекламних аудіотекстів в інший смисловий контекст, зміщуючи проблему роздратованого звуковими рекламними реаліями слуху зі сфери кількості (дефіцит тиші) в сферу якості (дефіцит звукової естетики). Розробка цієї проблеми, практичною метою якої повинна стати якісна зміна рекламного звукового продукту, вимагає поглибленої рефлексії і ретельного різностороннього аналізу.
Аналіз проблеми особливостей рекламної аудіокомунікації в контексті питань звукової естетики історії культури, взаємодії з мистецтвом, специфіки музичної мови, теорії комунікації і багатьох інших, що виходять за межі прагматичної маркетингової орієнтації, виявилися найменш дослідженими.
Об´єктом дослідження є сучасна аудіореклама, предметом - особливості рекламної аудіокомунікації. Відповідно до цього наше дослідження ставить за мету вивчити аудіоальную комунікацію в рекламі як феномен естетичної привабливості аудіоматеріалу у сучасній масовій культурі.
Звертаючись до сфери музики, К.Акопян підкреслює, що використання універсальних формул-стандартів є вибірковим, але ця вибірковість є не завжди скерованою, більше підсвідомою, на рівні тих інтонацій, які є актуальними для суспільної свідомості. Історія її розвитку свідчить, що провідником творів такого формату були завжди музиканти, що знаходилися в умовах „примусової творчості”. Така творчість сприяла формуванню музики розважального характеру, спрямованої на слухача громадської істоти, що не бажає турбувати свій інтелект, а зорієнтованої на здобуття розваг, слухову насолоду зовнішніми ефектами. Слухач уособлює в собі середню людину та її здатність сприймати музичну творчість асоціативно, порівняно із загальноприйнятими зразками, які використовуються у сучасній рекламі.

Розуміючи під культурою в цілому сукупність духовних цінностей і матеріальних благ, уточнимо, що для виділення специфіки реклами необхідно позначити її зв´язки з різними явищами, що співіснують в єдиному соціокультурному просторі. Одне з них - сфера створення матеріальної основи суспільства - товарне виробництво, з яким реклама зв´язана генетично. Будучи інститутом просування на ринку товарів або послуг, реклама реалізує свої завдання на основі комунікативних технологій.
Слід констатувати, що в сучасному соціумі реклама - одне з найбільш масових явищ. Потоки рекламної інформації, що звалюються щодня на сучасну людину і сприймаються нею часом як трагічна неминучість, слабо регульовані з погляду їх змістовного і естетичного наповнення.
[/b]