Рекламно-інформаційні системи маркетингу туризму

Оптимізація вибору способів поширення реклами зв'язана з ви¬рішенням ряду питань, тобто:
• необхідно вибрати фактор, який визначає зміст рекламного звернення, його тему (ідею, драму);
• визначити стиль виконання;
• урахувати вартість послуг засобів масової інформації, бюджет рекламодавця на проведення рекламної кампанії, а також охоплен¬ня, частоту та якість контактів із цільовою аудиторією і строки про¬ведення рекламної кампанії.
Щодо вибору факторів, які визначатимуть зміст рекламного зве¬рнення, то спеціалісти з рекламного бізнесу виокремлюють такі:
• фактор впливу, коли необхідно застосовувати авторитарні гас¬ла, щоб примусити зробити покупку людей, які не звикли самостій¬но приймати рішення;
• фактор ідентифікації, який грунтується на тому, що багато лю¬дей позитивно відгукується на думку осіб, які є для них орієнтирами в поведінці, наприклад різних «знаменитостей»;
• фактор презентації, який забезпечує привертання уваги до фір¬ми, продукту, ідеї, особистості (підсилює вплив цього фактора роз¬кішне оформлення й обстановка, що в ній, як правило, відбувається презентація);
• фактор конкретизації, коли за допомогою реалістичного зоб¬раження продукту можна зацікавити широкі кола населення, які по¬гано сприймають мову символів;
• фактор інформації, який залучає любителів новинок або авто¬ритетних професіоналів. Така реклама відзначається раціоналізмом у викладенні ідеї рекламодавця, серйозним підходом, детальним ви¬кладенням матеріалу;
• фактор престижу, який дає змогу звертатися до тих покупців, кот¬рі можуть купити цей товар із міркувань престижу і для котрих висока ціна не є перешкодою. Навпаки, дешева продукція або продукція, ціни на яку систематично знижуються, відштовхує таких покупців.
Зрозуміло, що фактори вибору тісно зв'язані зі стильовим ви¬конанням реклами.
Велике значення для вибору засобів і носіїв реклами мають вар¬тість послуг засобів масової інформації та бюджет рекламодавця для проведення рекламної кампанії.
Методи обрахування ціни послуг суттєво різняться для друкованих видань, радіо і телебачення, не кажучий вже про модемні засоби.
Для журналів за базу розрахунків беруть односторінкове чорно-біле звернення. Менші формати обчислюються як частина бази. Знижки за повторне друкування того самого звернення й надбавки за кольоровий друк зв'язують із базою розрахунків. Для особливих типів реклами — сторінки, що складаються, сторінки з висічками рі¬зної форми — діють особливі розцінки.
Реклама в газетах оцінюється на базі ціни за 1 см2 площі газетної полоси. Для того, щоб забезпечити порівнянність носіїв реклами, застосовують відносні показники. Так, наприклад, показник «ціна на тисячу читачів» враховує, скільки необхідно витратити на одне звернення до 1000 читачів. Показник «ціна за тисячу контактів» зв'язаний з кількістю можливих контактів між представниками ці¬льової групи та рекламним зверненням і базується на характері ви¬користання журналу або газети читацькою аудиторією. Показник «ціна за тисячу примірників» враховує лише вартість самого рекла¬много звернення.
Базис розрахунку для радіопрограми становлять секундні або п'ятисекундні інтервали. Однак базова ціна значно змінюється за¬лежно від часу передачі, дня тижня й території, на яку поширюється трансляція.
Рекламне телебачення також використовує секунди як базис. Рі¬зниця в тім, що тривалість показу ролика регулюється спеціальними правилами. Звичайно, задається його мінімальна тривалість у секун¬дах (5, 10, 20, 40, 60). Ціни диференціюютгься залежно від пори року (реклама влітку дешевша, ніж узимку).
Використання сучасної комп'ютерної техніки допомагає рекла¬модавцю (або на його доручення — рекламній агенції) вирішити пи¬тання щодо вибору рекламних засобів. Той, хто відповідає за розміщення рекламного звернення у засобах масової інформації, може легко комбінувати відомості про контингент читачів різних газет і журналів, про аудиторії радіостанцій і окремих телепрограм. Він може мати бази даних про вартість послуг окремих засобів реклами й оцінити доцільність їх використання вперше чи повторно.
Важливим елементом комерційної роботи по збуту являється формування оптимального асортименту товарів в магазині. Він знаходиться у прямій залежності від типу та спеціалізації підприємства. При цьому важливою задачею також являється збереження торгової спеціалізації приватизованих торгових підприємств, які обслуговують насамперед першочергові найнеобхідніші потреби населення.
В ринкових умовах роздрібна тогівля в Україні орінтується на розвиток торгівлі у країнах з процвітаючою ринковою економікою, де задіяні великі людські ресурси, залучаються значні фінансові засоби, широко застосовуються результати науково-технічного прогресу. Доля торгівлі в цих країнах в загальному числі зайнятих перевищує 20% загальної кількості працюючого населення. По кількості торгових працівників, кількості магазинів та інших показників, які характеризують рівень розвитку торгівлі, країни СНД і України значно поступаються країнам Західної Європи. Для країн заходу характерним є постійний приплив робочої сили в торгівлю при і так вже значних досягненнях в її застосуванні. Створюються спеціальні служби по вивченню та прогнозуванню споживчого попиту, по контролю за діяльністю магазинів, по аналізу та вивченню ефективності тих чи інших форм і методів торгівлі, по впровадженню стандартизації та маркування, по інформуванню покупців про споживчі якості нових товарів тощо.
Розширюється і покращується післяпродажне обслуговування. На цей вид послуг припадає до 5% обігу торгової фірми. В торгівлі цих країн спостерігається процес створення великих магазинів, які створюються на нових місцях, так і за рахунок малоефективних торових лавок. Торгівля здійснюється методом самообслуговування. Торовий процес повністю механізований. З переходом на самообслуговування змінюєтся склад зайнятих в роздрібній торгівлі. Широко застосовується в торгівлі праця архітекторів, дизайнерів, художників.