|
20. Рекламна етика
Маркетологам часто доводиться стикатися з проблемами морального порядку. Те, що вигідно для бізнесу, не завжди бездоганно. Оскільки далеко не всі маркетологи являють собою зразки чесності та порядності, компаніям доводиться розробляти корпоративні норми етики в маркетингу - правила, яким має слідувати кожен службовець компанії. Ці норми стосуються відносин з дистриб'юторами, правил реклами, обслуговування споживачів, цінової політики, розробки товарів і моральних стандартів загального порядку.
Кожна компанія і менеджер з маркетингу повинні виробити для себе певні норми соціальної відповідальності та етики. Якщо компанія дотримується принципу діяльності на благо всього суспільства, то кожен її менеджер повинен не тільки діяти в рамках закону і прийнятих норм ділової практики, а й демонструвати глибоку особисту порядність, корпоративну свідомість і турботу про благополуччя споживача. Така чітка і продумана позиція допоможе менеджеру з маркетингу впоратися з численними складними проблемами як в маркетингу, так і в інших випадках людської діяльності.
Більш ніж в 200 найбільших американських компаніях є "фахівці з етики" - керівники досить високого рангу, які займаються питаннями і проблемами етичного характеру, що виникають в діяльності компанії.
Етика і соціальна відповідальність вимагають загального високого морального рівня, який повинен стати невід'ємною частиною корпоративної культури. У будь-якої компанії високі моральні стандарти повинні стати способом існування, традицією, яка передається старшими службовцями молодшим, причому на всіх рівнях організації
Критерії оманливої реклами
Світова практика підтверджує, що справжній розвиток рекламної індустрії в країні завжди супроводжується атмосферою довіри до реклами з боку споживачів. А це досягається не тільки рівнем і майстерністю творчої подачі рекламного повідомлення, а й правдивістю і точністю його викладу. Найменша, здавалося б, фальш у рекламі сприймається споживачем товару як омана, що може приймати різноманітні форми, багато з яких виявляються дуже суперечливими. Так, скажімо, надто складно визначити, що вважати правдою в рекламі. Оманлива реклама стала основною проблемою, що розглядається кодексами саморегулювання рекламної галузі. Не обходиться тут без національних правил і норм при розгляді питань рівня смаку, безпеки, здоров'я, гарантій, етики, дискримінації, захисту окремих груп, зокрема дітей і молоді, бідних і престарілих, особливо ж у випадках специфічного продукту — цигарок, наприклад. З поняттям "оманлива реклама" пов'язані різні прикметники типу неправдивий, дезорієнтуючий, хибний тощо.
Критерії щодо визначення й оцінки рекламного оголошення як оманливого та дезорієнтуючого такі:
- твердження є хибним;
- твердження частково правдиве або частково хибне;
- твердження містить недостатньо інформації;
- твердження загалом правдиве, але самий доказ хибний;
- твердження є "буквально" або "технічно" правильним, однак створює хибний натяк.
«Нечесна реклама»
Кожен продавець сьогодні знає, що реклама це двигун торгівлі, тому рекламодавці, прагнучи зосередити увагу покупців на власній пропозиції та просунути товар на ринок, вдаються до різноманітних засобів реклами, а іноді навіть до обману.
Обман покупця це явище, яке існує на будь-якому ринку і може бути представлений у найрізноманітніших формах.
Найпоширеніший спосіб обманути споживача - це перетворити банальну якість товару, що просувається на ринок, в унікальну. Для того щоб реклама про унікальність товару відповідала закону, рекламодавець повинен мати документальне підтвердження її достовірності.
Отже, в першу чергу від недобросовісної реклами страждає імідж і ділова репутація добросовісного товаровиробника та як наслідок споживачів, котрі переплачують за розрекламований товар більше, ніж він коштує та можливо не відповідає якостям і властивостям, котрі вказані у рекламі
|
Вход
FAQ
Поиск
